Преподобний Ісак Сирин розглядає земне життя як дитинство – час духовного зростання. В майбутньому ж віці кожна людина досягне повної міри свого духовного віку [97, с. 302]. Есхатологічне світосприйняття глибоко укорінене в специфіці людського буття і є незмінним супутником глибоких історичних політичних, економічних, духовних, цивілізаційних трансформацій, які час від часу переживає людський соціум. Світова історія у своєму розвитку проходить через стани змін і нестабільності, через масштабні природні катастрофи і соціальні катаклізми, які на думку світських соціологів та релігієзнавців сформували у людській свідомості міфологему «кінця світу» [31, с. 522].