kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

У Велику п'ятницю Патріарх Філарет звершив вечірню з винесенням Плащаниці

плащаниця29 квітня 2016 року, у Велику П'ятницю, коли Церква згадує святі спасительні Страсті Господа нашого Ісуса Христа, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив у Володимирському кафедральному соборі вечірню з винесенням Плащаниці.

 Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачак та клірики собору.

Цього дня православні християни згадують страждання і Хресну смерть Спасителя: саме в п’ятницю, напередодні єврейського свята Песах, завершуючи Своє земне служіння, Господь помер на Хресті за людські гріхи. Цього дня в Православній Церкві звершують три особливі богослужіння. Зранку служать Царські Часи, під час яких читається Страсне Євангеліє, близько першої години дня звершується вечірня із чином винесення Плащаниці, а ввечері – рання Великої Суботи.

Після виносу Плащаниці Святійший Владика виголосив проповідь:

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!

Всі дні Страсної седмиці, слухаючи Євангеліє про Страждання Господа Ісуса Христа, ми знову переживаємо і розчулюємося тими стражданнями, які перетерпів Господь наш Ісус Христос заради нашого спасіння. І слухаючи це, ми переносимо на себе, на наш час і співставляємо ті події з нашими. Ось ми чули, що Іуда, ученик Ісуса Христа, який проповідував, коли Господь послав учеників на проповідь і звершував чудеса і цей ученик зрадив свого Вчителя. А у наш час зрадники є серед нас? В наш час є зрадники? Є, і багато зрадників. І як віднісся до цього Господь Ісус Христос, що Він зробив зрадникові? Покарав його? Ні. Господь його не покарав. Він сам себе покарав – пішов і повісився.

Ми чули про несправедливий суд над Христом у первосвященника Каяфи. Каяфа запитав Ісуса Христа прямо: «Скажи нам: Ти Син Божий?» І Ісус Христос підтвердив, що Він Син Божий і ті ж первосвященики, коли вже розіп’яли Ісуса Христа і Він висів на хресті і страждав, то кажуть: «Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста і ми тоді повіримо». І ось давайте ми припустимо неприпустиме: якби ж Ісус Христос зійшов з хреста, то первосвященики повірили б? Не повірили б, бо ті, які не повірили, що Він, Син Божий, воскресив чотириденного Лазаря, але хотіли за це вбити і Лазаря, і самого Господа Ісуса Христа, то невже б вони повірили якби Він зійшов з хреста? І в цьому є несправедливість суду первосвященника Каяфи і його синедриону.

А Пилат – ще більше засвідчив, що це невинна Людина. І не один раз переконувався, що Ісус Христос невинний. І жінка прийшла і сказала йому: «Не роби нічого поганого Цьому праведнику, бо я за Нього багато постраждала уві сні». Пилат відпустив? Не відпустив. А що зробив? Умив руки перед народом, що він ніби то чистий, а сам сказав: «Я маю владу відпустити Тебе і маю владу засудити Тебе». Так для чого ж ти, знаючи, що Христос невинний, для чого ж ти засуджуєш Христа на розп’яття? Бо керувався іншими думками, хотів догодити народу, догодити первосвященикам. Подивіться на наші суди, такі ж самі несправедливі. Несправедливі тому, що судді знають, що людина невинна, а засуджують на смерть, або на довгі роки ув’язнення, але ж бачать, що невинна людина, а засуджують так само як і Пилат.

Христа розіп’яли невинно. Скажіть, а ось ті захисники нашої Вітчизни, своєї землі, української держави, українського народу, яких катують в підземних приміщеннях, хіба вони терплять менші страждання, які терпів Христос на хресті? Не менші, бо їх не тільки там б’ють. З них знущаються, їм відрізують руки, виколюють очі, що тільки з ними не роблять і це в наш час.

Тому, дорогі браття і сестри, ми повинні задуматися над тим, чому все це відбулося з Христом Спасителем нашим і чому відбувається тепер. Христос страждав для того, щоб визволити нас від гріха. А що значить визволити? Як це визволити? Це значить перемогти в людській природі гріх, бо він зайшов як хвороба в людську природу. І людина, яка народжується від Адама – не може народитися без гріха. І для того, щоб цей гріх, який сидить в нашій природі, в нашому тілі і в нашій душі, треба було перемогти і Христос переміг, і яким чином? Через страждання, бо Він страждаючи молився за своїх розпинателів. Казав: «Отче прости їм, бо вони не знають, що вони роблять». І цим самим Він показав нам шлях, яким треба йти і перемагати гріх в собі. Яким чином? Терпіти. Страждання залежать не від нас, бо Христос не Сам себе повісив на хресті, а його повісили інші – воїни, а засудили – первосвященики, тобто страждання не залежали від Христа, але Він взяв їх на Себе добровільно. І ми, коли страждаємо, то і наші страждання від нас не залежать. Але Христос терпів і нам треба терпіти ці страждання, тому Господь і сказав: «Терпінням Вашим спасайте душі Ваші». Отже для того, щоб перемогти в собі гріх треба страждання, які Господь попускає нам, – терпіти. Але як терпіти? Так терпіти як терпів Господь. Він виконував волю Отця Небесного? Виконував, бо сказав: «Моя їжа є творити волю Отця Мого». І в Гефсиманському саду, коли молився, то казав: «Нехай буде не Моя воля, а Твоя». Тому і ми повинні виконувати Заповіді Божі і виконуючи Заповіді Божі – терпіти. Терпіти, тобто нести той хрест, який покладають на нас обставини нашого земного життя. Визволитися від страждання, визволитися від спокус, живучи в гріховному світі – неможливо. Ніяка людина не може уникнути ні страждань, ні спокус, але треба перетерпіти їх так як перетерпів їх Господь. І тоді ми переможемо в собі гріх.

Крім того не треба забувати, що Господь переміг гріх в людській природі і послав нам благодать Святого Духа, тобто ми перемагаємо гріх в собі не своєю власною силою, а перемагаємо Божественною благодаттю. Яким чином? Таким як мученики, коли вони терпіли страждання, нелюдські страждання. Якою силою вони перемагали ці страждання? Тільки своєю? Ні, не тільки своєю, а Божественною благодаттю. А ви думаєте ті, яких катують в підземних приміщеннях і терплять страшні муки, то вони лише своєю силою перемагають? Ні, а й Божественною благодаттю, яку Господь посилає їм.

Тому, згадуючи страждання Господа Ісуса Христа, ми повинні не забувати чим закінчуються страждання несправедливі, незаслужені. Чим закінчуються? Закінчуються перемогою. Як страждання Ісуса Христа закінчилися Воскресінням і радістю так і наші страждання закінчаться радістю. Радістю не лише в земному житті, а головне радістю, що ми отримаємо вічне, блаженне життя – нескінченну радість. І Церква нагадує нам кожного року про страждання Господа нашого Ісуса Христа для того, щоб ми не боялися страждань, а дивлячись на Господа Ісуса Христа виконували Його волю, Його Заповіді, тобто жили праведно, жили по правді і тоді страждання для нас будуть спасительними і закінчаться радістю. Бо Господь Воскрес із мертвих, переміг смерть і переміг страждання, і нехай Господь наш Ісус Христос своїми стражданнями допомагає і нам терпеливо нести свій хрест і досягти вічного блаженного життя. Йому слава на віки віків.

Також Святійший Патріарх Філарет разом із духовенством прочитав канон «Плач Божої Матері». «Горе мені, чадо моє, горе мені, світе мій», – словами цього канону Церква від імені Пресвятої Богородиці скорботно тужить споглядаючи страждання Христові. Це вечірнє богослужіння має заупокійний характер. Це поховання Самого Ісуса Христа, тому як і на відспівуванні, усі в храмі стоять із запаленими свічками.