kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

У Володимирському соборі вшанували афонську ікону Божої Матері «Скоропослушниця»

DSC 027722 листопада 2016 року, в день вшанування афонського чудотворного образу Божої Матері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію та прочитав акафіст перед списком афонської чудотворної ікони Божої Матері «Скоропослушниці».

У цьому році вся повнота Української Православної Церкви Київського Патріархату святкує 1000-ліття духовних зв’язків Руси-України з Афоном (1016 – 2016 рр.). Як відомо преподобний Антоній Києво-Печерський, який походив із Чернігівщини і є засновником чернечого життя на Русі-Україні розпочав свій подвиг на Афонській горі. Після тривалого періоду подвижництва з благословення духовного наставника преподобний повернувся на Батьківщину та заснував у Києві монастир Печерський.

Упродовж тисячоліття багато ченців із України населяли й населяють монастирі святої гори Афон, де звершують свій чернечий подвиг, що й підкреслює неперервний духовний зв’язок Церкви в Україні зі своєю Матір’ю Церквою Константинопольською, від якої понад тисячу років тому Київ і вся Русь прийняли хрещення.

На Святій Горі Афон, яка здавна є уділом Пресвятої Владичиці Богородиці, є чимало святинь, серед яких чудотворна ікона Божої Матері «Скоропослушниця» або «Найчутливіша». Знаходиться вона в монастирі, що зветься «Дохіар».

У Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі упродовж 5-ти років перебуває шанований список цієї чудотворної ікони, який був спеціально виготовлений монахами цієї обителі та за сприяння мецената Андрія Миколайовича Мацоли та переданий влітку 2012 р. до собору.

22 листопада 2016 року, в день вшанування афонського чудотворного образу Божої Матері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію та прочитав акафіст перед списком афонської чудотворної ікони Божої Матері «Скоропослушниці».

Його Святості співслужили: Патріарший намісник, митрополит Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній; митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря архієпископ Вишгородський Агапіт, архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій, вікарій Київської єпархії єпископ Васильківський Лаврентій; намісник Свято-Феодосіївського монастиря м. Києва архімандрит Макарій (Папіш); викладачі КПБА у священному сані та запрошене духовенство.

За богослужінням співали три хорові колективи: Патріарший хор Володимирського собору, хор Київської православної богословської академії та кліросний хор Володимирського собору. Частина молитов та піснеспівів була звершена грецькою мовою.

Під час літургії молилися аспіранти, студенти Київської православної богословської академії, церковний меценат Андрій Миколайович Мацола із сім’єю, а також численні парафіяни та паломники з інших єпархій.

Проповідь перед Причастям виголосив клірик Свято-Володимирського кафедрального собору священик Олександр Шмуригін.

Після літургії перед створеним ченцями афонського списку з чудотворної ікони Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця», було прочитано акафіст, який завершився молитвою за Україну і величанням Цариці Небесній.

Після завершення богослужіння Предстоятель Київського Патріархату поспілкувався з представниками ЗМІ:

«Зв’язок України з Афоном має тисячолітню давність. Не Росії, а України. Тому що першим, хто з Русі поїхав на Афон – це був преподобний Антоній Великий, Печерський. Тому якщо говорити про тисячолітній зв’язок чернецтва українського з афонським, то треба брати преподобного Антонія Великого, який був першим від Русі на Афоні і він там отримавши благословення приїхав сюди і тут на околиці Києва в печерах, де зараз стоїть Києво-Печерська лавра заснував цей печерський монастир і тому це є тисячоліття звя’зку України з Афоном, не Росії, тому що Москва як ми знаємо почалася тільки з 1147 року як місцевість тільки, а чернецтва там, звичайно, тоді ніякого не було, а чернецтво було тут в Києві. Потім преподобний Антоній переселився в Чернігів і там ще заснував монастир.

Сьогоднішнє святкування на честь афонської ікони Божої Матері, яка назвала себе «Скоропослушницею», тобто це є чудотворна ікона афонська. А ікону, яку ви бачите сьогодні, перед якою ми молилися і читали акафіст – це є список з цієї чудотворної ікони, що на Афоні і написана ця ікона на Афоні старанням Андрія Миколайовича Мацоли, який подарував її нашому собору і тому ми тепер свого часу шануємо ікону і, як ви бачите, шанують цю ікону не тільки тут кияни, а приїжджають з усієї України в день її пам’яті.

Ми сьогодні звершили Божественну літургію, звершили молебень до Божої Матері і читали акафіст Божій Матері «Скоропослушниці». Молились, за те, щоб Божа Мати захистила нас від агресора, щоб припинилася війна, щоб припинилися скорботи і ми подолали наші внутрішні проблеми серед яких найпершою є корупція. Ми віримо, що Божа Мати допоможе нам своїм заступництвом і своїми молитвами» – сказав Патріарх Філарет.

Величний Патріарший собор був наповнений молільниками, а до шанованого образу йшов безперервний потік віруючих людей упродовж дня.

Довідка: Появу ікони Пресвятої Богородиці "Скоропослушниця" старці Дохіарського монастиря відносять до часів св. Неофіта, засновника обителі в Х ст., який за монастирським переказом 1664 року, проходячи за звичаєм повз ікону вночі із запаленою лучиною, почув від неї слова: "В майбутньому не наближайся сюди із запаленою лучиною і не копти Мого образу". Монах вирішив, що це жарт когось із братів, і, не сприйнявши всерйоз знамення, продовжив ходити з лучиною повз ікону. Незабаром трапезар з волі Богородиці був позбавлений зору. Тільки тоді зрозумів Ніл, як він помилився. Монах став дні й ночі молитися перед святою іконою, просячи прощення. Так тривало, поки він знову не почув голос, який сповістив про прощення й прозріння.

Але своє ім'я, відоме нам і сьогодні, образ отримав тільки через сім сотень років. За переказами, Божа Матір вимовила, що ікона її з цієї пори іменуватиметься Скоропослушницею, бо "швидку всім, хто молиться до неї, буду являти милість і виконання прохань". Таким чином, це єдина серед сотень ікон Богородиці, ім'я якій дала сама Пресвята Владичиця.

З часу явлення чудодійної сили від ікони Богоматері «Скоропослушниця» з числа братії обирається благоговійний і досвідчений монах-просмонарій, який постійно знаходиться біля образу Богоматері і звершує вранці і ввечері молебні. Крім цього увечері кожного вівторка і четверга перед чудотворною іконою братія монастиря Дохіар звершує особливий спів Богородиці «параклісіс». Під час цього молебню твориться молитва за здоров’я усіх православних християн та за мир у всьому світі. Після «параклісісу» всі ченці благоговійно вклоняються чесному образові Богородиці. У храмі на честь цієї ікони двічі на тиждень звершується Божественна Літургія. Монахи безперестанно наглядають за лампадами, які висять перед чудотворним ликом Богородиці, щоб їхнє світло ніколи не загасало.

За весь цей час тут звершилось чимало чудес і зцілень. Багатьом сліпим вона дарувала прозріння, калікам знову повертала можливість ходити, розслаблені отримували дар підніматися з ліжка. Благодать від цієї ікони спасала кораблі від затоплення.

До цього часу перед іконою моляться за духовне прозріння, під час різних хвороб, при онкозахворюваннях, просять про допомогу і годування молоком немовляток, моляться також за дітей і сиріт. І найперше моляться «Скоропослушниці», коли не знають, як краще себе повести в тій чи іншій життєвій ситуації. Просять за все, що є добре і благе та принесе користь ближньому.