kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Предстоятель Київського Патріархату звершив Пасію

DSC 350110 березня 2017 року, у п'ятницю ввечері другої седмиці Великого посту, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив мале повечір'я з чином Пасії у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Святійшим Владикою було прочитано друге страсне Євангеліє від святого апостола і євангелиста Марка (14-15 гл.).

За богослужінням Предстоятелю співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та священнослужителі кафедрального собору.

Після прочитання Євангелія з проповіддю до присутніх звернувся клірик собору протоієрей Іоан Київський.

Довідка: Із настанням Великого Посту богослужбовий Устав Православної Церкви передбачає звершення особливих служб та чинопослідувань, що допомагають віруючим людям наблизитися до покаянного настрою та намагаються розкрити велич звершеного через страждання Спасителя спасіння людей. Всі ці служби і чинопослідування здавна відомі Церкві і широко розповсюджені в богослужбовій практиці. Однак є і такі богослужіння пізнішого походження, що не знаходять свого відображення в Уставі, одним з яких є Пасія.

Слово “Пасія” походить із латинського слова passio, що в перекладі українською мовою означає «страждання», а слов’янською – «страсть».

Поява цього чину пов’язана із католицьким впливом на православне богослужіння. Саме на Заході у XVI-XVII стт. воно вперше з’являється з подібною назвою. Згодом це нововведення впровадили й протестанти. Цим чинопослідуванням католицький і протестантський світ закликали своїх вірних до співстраждань із Христом останніх днів Його земного життя, а особливо Хресної Смерті.

Західна традиція звершення Пасії була схожою скоріше на театралізоване дійство, під час якого декілька священиків (інколи одягнених у відповідне вбрання) по особах читали уривки зі Страсного євангельського читання. Читання супроводжувалося музикою та співом. Деякі західні композитори, наприклад, І. С. Бах, складали музику для Пасії («Страсті по Матфею», «Страсті по Іоану»).

У нашій церкві це богослужіння з’являється із часу митрополита Київського Петра (Могили) (1596-1647 рр.). Він вважається укладачем цього чинопослідування вже для Православної Церкви. У православному вигляді Пасія являє собою послідовне читання євангельських уривків, що оповідають про останні дні й години земного життя Спасителя. Крім того, в цей чин були вставлені піснеспіви Страсної П’ятниці. Завершувалася Пасія здебільшого проповіддю.