kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Патріарх Філарет звершив Вечірню з винесенням Плащаниці

DSC 011514 квітня 2017 року, у Велику П'ятницю, коли Церква згадує святі спасительні Страсті Господа нашого Ісуса Христа, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив у Володимирському кафедральному соборі вечірню з винесенням Плащаниці.

Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачак та клірики собору.

Цього дня православні християни згадують страждання і Хресну смерть Спасителя: саме в п’ятницю, напередодні єврейського свята Песах, завершуючи Своє земне служіння, Господь помер на Хресті за людські гріхи. Цього дня в Православній Церкві звершують три особливі богослужіння. Зранку служать Царські Часи, під час яких читається Страсне Євангеліє, близько першої години дня звершується вечірня із чином винесення Плащаниці, а ввечері – рання Великої Суботи.

Після виносу Плащаниці Святійший Владика виголосив проповідь:

"В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!

Кожного року свята Церква на Страсному тижні згадує страждання Господа нашого Ісуса Христа. Читається Євангеліє від чотирьох євангелистів, співаються піснеспіви і наші серця наповнюються співчуттям і не тільки співчуттям до страждань Господа нашого Ісуса Христа, але Церква нагадує нам якими стражданнями Ісус Христос, Син Божий, визволив нас від гріха і смерті.

Згадайте, Ісус Христос, Син Божий, а первосвященники, які приносили в жертву Богу, законники, які вчили народ Закону Божого, фарисеї, які вважали себе праведниками – самого Бога взяли і розіп’яли, уявіть собі цю неправду. Ті, які повинні були проповідувати правду і не тільки проповідувати, а правду втілювати в життя, – розіп’яли самого Бога. Знали вони, кого розпинають? Знали. Бо коли первосвященник Каяфа запитав Ісуса Христа: "Ти Син Божий?" І Ісус Христос сказав: "Так, Я Син Божий і ви побачили Сина Людського, що гряде на хмарах". І яка реакція була у синедріону? Реакція така: Він богохульник. Богохульник Той, Який напередодні воскресив чотириденного Лазаря. Знали вони це, що Він чотириденного Лазаря воскресив? Знали. Але після цього вирішили Його вбити. Народ, який кричав: "Осана Сину Давидовому", через декілька днів кричали у Пилата: "Розіпни Його". І все це терпів Ісус Христос заради того, щоб нас визволити від гріха.

Візьміть Пилата, Пилат дослідив і визнав, що ніякої провини нема. Ну якщо ти не знайшов провини, то навіщо ж ти віддаєш на розп’яття? Боявся. Боявся народу і боявся кесаря, імператора Римського. Візьміть Іуду, ученик із дванадцяти, чув всі настанови, все вчення Ісуса Христа. Мало того, що слухав та Господь дав йому владу звершувати чудеса, бо він, як й інші апостоли, і бісів виганяв, і зціляв хворих, і після цього за тридцять срібників продав не просто Учителя, а продав Бога. І Господь це терпів, заради того, щоб нас визволити від гріха. 

Але в той же час ми бачимо і добро, яке виявилося. Насамперед блудниця приходить зі сльозами і вмиває ноги і Христос Симону фарисею сказав: "Ти водою не омив ноги Мої, а вона сльозами омиває. Ти не дав Мені цілування, а вона миром помазала Мої ноги." І Христос сказав: "За те, що ти полюбила багато – прощаються тобі гріхи". Візьміть апостола Петра, який любив Ісуса Христа і запевняв, що він готовий йти за Нього на смерть. Правду говорив апостол Петро, чи лицемірив? Правду говорив, він дійсно любив Ісуса Христа. А чому ж він зрікся і ще й перед служанкою, незначною людиною? А тому, що страх охопив його. Страх за що? Що і його можуть так само ув’язнити як його Учителя і Господа. І страх переміг в ньому любов до свого Учителя. А ось жони мироносиці, які теж ходили за Ісусом Христом разом з апостолами, коли всі апостоли розбіглися, а вони не злякалися – перемогли страх. Апостол Петро заради страху відмовився від Бога, а жони мироносиці не відмовились, а пішли на Голгофу. А чому вони, жінки, здавалось б слабка стать не злякалися, а тому що любов була велика, яка перемогла страх. І все це Господь Ісус Христос перетерпів, будучи безгрішним. Терпів такі страждання і таку неправду, тому й сказав і нам: "Терпінням спасайте Ваші душі".

І тепер, коли ми повернемося до історії, то вся історія Церкви Христової свідчить про те, що вона проходила ту ж саму боротьбу. Боролася спочатку проти ідолопоклонства, – перемогла ідолопоклонство в Римській імперії, потім почалася боротьба в самій Церкві – з єресями, – пермогла і єресі. І боротьба не припинилася, а почалася боротьба за владу в самій Церкві. І ця боротьба за владу привела до того, що Церква розділилася на Західну і Східну, на православну і католицьку. В самій Церкві єпископи і патріархи, і архієреї, і священики одне проповідують, а в життя не втілюють.

Візьміть сьогодення: хто почав війну? Президент, християнин. Убивати своїх братів посилає свої війська. Справедливо це? Ти ж помреш і предстанеш на Суд перед Богом і сповідуючи Христа убиваєш брата свого. Чи не теж ти робиш, що робили первосвященники і книжники, теж саме. Чому? А тому що боротьба з гріхом продовжується і гріх часто перемагає і ви бачите. І не тільки це ми бачимо лише на цій війні – це один із прикладів. А подивіться, що у нас в Україні робиться, скільки неправди. У владі – неправда, домагаються влади для того, щоб служити народу, а коли отримують владу, то служать не народу, а служать своєму збагаченню, своїм інтересам. А це ж християни і до Церкви ходять, і свічки ставлять, а по правді не живуть.

А ми, дорогі браття і сестри, можемо сказати, що ми живемо по правді, можемо? Не можемо, тому що грішимо на кожному кроці. Але для того Христос і прийшов на землю, щоб подолати цей гріх, який живе у нас. Якщо Він подолав, то чому ми грішимо? А тому що потрібно докладати свої зусилля в боротьбі з гріхом. Ось ця блудниця, яка прийшла помазати ноги Спасителя, вона ж доклала зусилля, яке? Покаялася, усвідомила, що вона блудниця. А ми грішимо, а не усвідомлюємо, що ми грішимо, то Христос, Який подолав смерть як може простити нам гріхи, якщо ми не усвідомлюємо, що ми згрішили? Яким чином? Нам треба каятися у своїх гріхах і ті страждання, які Христос перетерпів повинні нам допомогти, нагадати нам якою ціною прощаються нам гріхи, – такою високою ціною. Тільки від нас вимагає Господь: скажи як розбійник пом’яни мене Господи у Царстві твоїм, але ми і цього не кажемо. Не кажемо тому що ми вважаємо, що всі грішні і ми грішні. І в цьому і все наше покаяння, а блудниця та розбійник не думали про те, що всі грішні, а думали про те, що вони грішні. Як розбійник своєму товаришеві сказав: "Ми страждаємо справедливо, бо ми вчинили зло". То він усвідомив, що він зло робив, а блудниця усвідомлювала, що вона грішила, а ми цього не робимо, ми навіть не знаємо своїх гріхів. Але все це Церква нагадує нам для того, щоб визволити нас від гріха і торжествувати перемогу.

Чим закінчилося розіп’яття Ісуса Христа і смерть? Закінчилося воскресінням. Здавалося б, що вороги перемогли, розіп’яли свого Спасителя і думали, що вже нема того, хто перевершував їх, але він воскрес. 

Так і ми, дорогі браття і сестри, живемо в тих самих умовах боротьби добра і зла, гріха і праведності. Але перемога буде добра, бо для того Христос і перетерпів розіп’яття, щоб добро перемогло. І смерть перетерпів для того, щоб перемогти смерть і смерть буде переможена, бо Христос сказав: "Воскреснуть всі", всі без виключення і праведники, і грішники. Але блаженствувати будуть тільки ті праведники, або ті грішники, які покаялися, як той розбійник, ось ті будуть торжествувати. І Церква кожного року, згадуючи страждання Ісуса Христа нагадує нам: не будьте байдужими до свого вічного життя, боріться зі своїми гріхами і переможете, переможете тому що Господь посилає нам Божественну благодать, допомогу велику, тільки ми її відкидаємо, не хочемо, щоб вона допомагала.

Тому, коли ми будемо цілувати Плащаницю, кожен повинен подумати над тим, що Христос лежить в Плащаниці заради тебе, бо ти винний в тому, що Його розіп’яли і Він помер, ти винний, бо заради тебе Він перетерпів страждання і смерть". Нехай Господь Ісус Христос нас помилує як того благорозумного розбійника, який сказав: "Пом’яни мене Господи, коли Ти прийдеш у Царство Твоє". Амінь". 

Також Святійший Патріарх Філарет разом із духовенством прочитав канон «Плач Божої Матері». «Горе мені, чадо моє, горе мені, світе мій», – словами цього канону Церква від імені Пресвятої Богородиці скорботно тужить споглядаючи страждання Христові. Це вечірнє богослужіння має заупокійний характер. Це поховання Самого Ісуса Христа, тому як і на відспівуванні, усі в храмі стоять із запаленими свічками.