kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Богослужіння у Троїцьку батьківську поминальну суботу

Pomunalna1Перед святкуванням Святої Тройці у православних проходить батьківська поминальна субота, яка починається з вечора п'ятниці спеціальною поминальною службою, – парастасом. Парастас перекладається з грецької як клопотання.

 

Вся Українська Православна Церква Київського Патріархату молиться перед Господом за своїх від віку спочилих православних.

3 червня 2017 року в Троїцьку суботу, поминальне богослужіння у Свято-Володимирському соборі очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні соборного духовенства, а після Божественної літургії була звершена панахида.

Свято Святої Тройці – це свято заснування Церкви, і починається батьківською Троїцькою поминальною суботою, коли особливо поминаються всі покійні. Таким чином вони прилучаються до святкування заснування Церкви Христової. В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служились ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані в Римській імперії. І слово "панахида" в буквальному перекладі з грецької мови означає "служіння вночі", молитва вночі за покійних. Коли Церква стала вільною, то панахида вийшла з катакомб і стала службою за покійних. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи у Великий піст, Дмитріївська.

Батьківською ж субота називається тому, що батьки ближче за всіх до своїх дітей. А поминають раніше тих, хто ближче по плоті. Звичайне поминання починається з покійних батьків, віруючі моляться за тих, що народили їх, прародичів, тому поняття "Батьківська субота" пов'язане з кровними узами. Близькі йдуть в світ інший з пристрастями, пороками, гріхами, тому православні в ці дні поминання особливо моляться і просять у Святого Духа, Ісуса Христа, щоб він помилував їх. У храми приносять милостиню: хліб, єлей та інше, пишуть поминальні церковні записки з іменами покійних, православні вимолюють у Бога прощення гріхів покійних. Самі покійні вже не можуть нічого для себе вимолити, вони можуть молитися за живих, але не за себе.