kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Патріарше богослужіння у свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

content dsc 028014 серпня 2017 року, у день свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього Святійший Патріарх Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

 

14 cерпня Православна Церква відзначає свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Також цього дня вшановується пам’ять старозавітних мучеників Маккавеїв (166 р. до Р.Х.).

13 серпня, напередодні свята, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Свято-Володимирському кафедральному соборі очолив урочисте вечірнє богослужіння.

Наприкінці богослужіння, після Великого славослів'я, Першосвятитель виніс з вівтаря Хрест на середину храму для поклоніння, після чого Святійший Владика помазав парафіян благословенним єлеєм.

14 серпня, у день свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього Патріарх Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

Після прочитання Євангелія Патріарх Філарет виголосив проповідь, розкривши значення свята.

"В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!

Сьогоднішнє свято називається Винесення чесного і Животворчого Хреста Господнього. З чим повязане це винесення Животворчого Хреста? Пов’язане це з моровою язвою, яка була в Константинополі у 866 році. Тоді населення Константинополя від цієї хвороби помирало і помирали тисячі людей, і тоді Патріарх Константинопольський наказав винести із домової Церкви імператора частину Животворчого Хреста Господнього, тобто того Хреста на якому був розіп’ятий Ісус Христос, але не весь Хрест, а частину від цього Хреста. І цю частину Животворчого хреста носили містом два тижні. І через два тижні ця морова язва припинилась і з того часу Церква встановила святкувати 1-го серпня за старим стилем, а 14-го серпня за новим стилем винесення чесного і Животворчого Хреста Господнього.

Чому Хрест Господній називається Животворчим? Бо саме слово животворчий говорить про оживлення через хрест людини, або померлої, або помираючої. Якщо ми згадаємо як був знайдений Хрест Господа Ісуса Христа, на якому Він був розіп’ятий, то було це за часів імператора Костянтина Великого після 313-го року, коли його мати Олена чи Єлена вирішила відкрити всі міста в Єрусалимі і взагалі в Палестині, з якими було пов’язане життя Господа нашого Ісуса Христа і насамперед вона вирішила знайти Хрест, на якому був розіп’ятий Ісус Христос і вона знайшла, але знайшла не один Хрест Ісуса Христа, але й хрести розбійників. А ці три хрести, після розп’яття Ісуса Христа скинули з Голгофи у яр, який оточував Голгофу, але не знали який із трьох хрестів Хрест Ісуса Христа. І тоді проносили людину, яка померла, на поховання і патріарх Константинопольський Макарій розпорядився прикласти ці хрести до мертвої людини. Коли приклали хрест один, другий, а коли приклали третій Хрест, Хрест на якому був розіп’ятий Ісус Христос, то мертвий ожив, ожив і тому Хрест цей дійсно є животворчим, бо він оживив мертву людину. Але це є лише один доказ, що Хрест Господній є животворчим, не тільки той на якому був розп’ятий Ісус Христос, а взагалі Хрест Господній є Хрест Животворчий. Чому він Животворчий? А тому що на Хресті Син Божий, втілений, Який постраждав як людина, – переміг гріх. Для нас це незрозуміло яким чином можна було перемогти гріх, яким чином? Наслідком гріха є страждання і смерть, це наслідки гріха. І оскільки ми страждаємо і ми помираємо, то це означає, що ми носимо в собі цей гріх. А Ісус Христос, Він же безгрішний? Так, безгрішний, але як безгрішний страждав, страждав і від голоду, і від спокус, і втомлювався, і голодував, але ж Він безгрішний,  чому ж Він страждав, голодував, втомлювався і помер? Тому що взяв на себе відповідальність, взяв на себе наш гріх і взявши на себе цей  гріх, тобто страждання, особливо страждання на хресті, бо на хресті розпинали тільки найбільших злочинців і тому Ісус Христос був прирівняний  до найбільших злочинців, тому й був розіп’ятий, безгрішний, це і означає, що Він взяв на Себе гріх.

А яким чином переміг? А переміг таким чином, що перетерпів всі ці страждання, тобто Своїм терпінням Господь переміг страждання, які є наслідком гріха і тому Хрест на якому найбільше зазнав Господь страждань і називається Животворчим, що Він визволив нас, оживив нас від гріха, спас нас від гріха. Хрест називається Животворчим і це не пусті слова. Приклад, що мертвий ожив від доторкання до Хреста – це не значить, що це один приклад, таких прикладів безліч.

Я вже вам приводив один приклад, коли самогубець хотів повіситися і двічі зривався і коли третій раз зробив спробу повіситися, то почув голос: «Зніми хрест», бо на ньому був хрест і цей хрест не давав можливості дияволу звершити свою злу справу – умертвити людину. Бачите, хрест спас людину від самогубства, тому  Церква при хрещенні дає хрещеному хрестик як не тільки символ спасіння, а як засіб охорони цієї людини хрещеної від усякого зла, тому треба носити хрестик не для прикраси, бо багато хто носить хрестики для прикраси свого тіла, але не для цього треба носити хрест, а для того щоб цей хрест оберігав від усякого зла.

Чому ми хрестом благословляємо і освячуємо їжу, хрестом освячуємо все, що потребує освячення і благословення і цей хрест має животворчу силу, тому до хреста треба відноситися з великою повагою, бо він Животворчий і через нього Син Божий визволив нас від гріха, а своєю смертю і Воскресінням визволив нас і від смерті, хоч ми і помираємо, але прийде час коли воскреснемо. Так само багато часу пройде і проходе вже, але воскресіння мертвих нема, але це не значить, що не буде, бо і пришестя в світ Сина Божого, Його втілення після того як Бог Адаму і Єві обіцяв, що через сім’я жони він скрушить голову змія, обіцяв в Раю, а сталося це через п’ять тисяч п’ятсот вісім років, тобто більше п’яти тисяч років людство чекало цього знищення диявола. Так і ми більше двох тисяч років чекаємо загального воскресіння і багато хто зневірився і думає, що і не буде ніякого воскресіння – це свідчить про їх невіру, а в дійсності загальне воскресіння буде. Чому буде і чому ми так впевненні в цьому? Тому що сказав так Бог. А що сказав Бог, то це є правда. Якби це сказала людина, то можна людині і не повірити, бо не завжди людина говорить правду, а коли Бог говорить, то Він завжди говорить правду і Він сказав, що воскреснуть мертві.

Тому, дорогі браття і сестри, ми шанували, шануємо і будемо шанувати Хрест Господній, тому що через нього Господь Ісус Христос визволив нас від гріха, подолав смерть і дарує нам життя вічне. Тому Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо. Йому слава на віки віків" – сказав Патріарх Філарет.

Його Святості співслужило духовенство собору. Після закінчення богослужіння Предстоятель освятив квіти і мед, принесені парафіянами Володимирського собору.

Довідка про свято:

Святкування Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. За грецьким часословом 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Внаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб.

Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на Св. Трапезі Великої церкви. Із нинішнього дня і до Успіння Богородиці, звершуючи літії по всьому місту, подавали його потім народу для поклоніння. Це і є винесення Чесного Хреста». 27 серпня хрест знову повертався в царські палати.

Цього ж дня Православна Церква вшановує пам’ять семи мчч. Маккавеєвих, матерi їхньої Соломонiї та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р.Х.).

Священна історія оповідає нам, що у 166 р. до Р. Х. жив в Іудеї старець Єлеазар, священик і законовчитель, славний своєю мудрістю і благочестям. Його привели до мучителя і почали примушувати їсти свиняче м'ясо, що було суворо заборонено Богом в Старому Завіті. Але Єлеазар погодився краще померти славною мученицькою смертю за закон Божий, ніж зберегти через його порушення ганебне життя. Під час великих мук, коли від ран священик Божий вже наближався до смерті, він сказав: «Господу, що має досконале знання, відомо, що я, маючи можливість позбавитися від смерті, приймаю жорстокі страждання і охоче терплю їх через страх перед Богом».

Були схоплені і сім учнів святого Єлеазара, брати Маккавєї: Авим, Антонiн, Гурiй, Єлеазар, Євсевон, Алим i Маркел, і з ними їх мати Соломонія. Їх привели до беззаконного царя і також почали примушувати їсти недозволену їжу. Тоді один з них, відповідаючи за всіх, сказав: «Ми готові краще померти, ніж порушити закони». Цар наказав відрізати йому язика, здерти з тіла шкіру і відсікти руки і ноги на очах в інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще дихаючого юнака кинули на величезну розпечену сковороду. Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муку таким же чином. Вже на останньому подиху він сказав: «Ти, мучитель, позбавляєш нас справжнього життя, але Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного». Коли мучили третього і хотіли йому відрізати язика, він негайно виставив його, безстрашно протягнувши і руки, і мужньо сказав: «Від Бога я отримав їх, і за закони Його не шкодую їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх». Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потім славну мученицьку кончину прийняли ще троє братів Маккавеїв. Сьомому ж, наймолодшому, мати їх свята Соломонія сказала: «Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так був створений і рід людський. Не страшися цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я по милості Божій знову придбала тебе з братами твоїми». Після синів померла і мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя.

Також нагадуємо, що з 14 серпня розпочався Успенський піст. Він триватиме два тижні і завершиться 28 серпня - святом Успіння Пресвятої Богородиці.