kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Патріарше богослужіння у неділю 11-ту після П'ятидесятниці

content dsc 049620 серпня 2017 року, у неділю 11-ту після П'ятидесятниці Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

 

Напередодні, 19 серпня ввечері, Предстоятель Київського Патріархату відслужив у соборі Всенічне бдіння. 

Його Святості співслужило духовенство кафедрального собору.

За Божественною літургією Святійший Владика виголосив проповідь на тему євангельського читання:

"В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!

Господь Ісус Христос, коли вчив апостолів і народ, то іноді тайни Царства Божого відкривав одним, а другим говорив притчами. Чому одним тайни відкривав, а другим не відкривав, а говорив притчами? Одного разу Господь пояснив чому, тому що апостолам дано, щоб вони знали тайни, а їм, простому народу, в притчах. Чому в притчах? А тому, що вони не можуть розуміти цієї глибини і величі того вчення, яке Господь пропонував.

Ось і сьогодні ми чули притчу, і сутність цієї притчі зводиться до того, що ми повинні прощати провини тим винуватцям, які згрішили перед нами, бо якщо не будемо цього робити, то і Господь не простить, тому і в молитві Ісус Христос навчив нас просити так: "Отче наш, простинам провини наші як і ми прощаємо винуватцям нашим". Тобто прощення наших гріхів залежить від того чи прощаємо ми, чи не прощаємо. Якщо не прощаємо, то і Господь не простить, не тому що не може, а тому що людина непридатна прийняти це прощення, не придатна, тому що не любить.

І ось сьогоднішня притча така: один господар вирішив розрахуватися зі своїми боржниками і покликав одного із рабів, який був винен йому десять тисяч талантів. Це дуже велика сума навіть не можна сказати в які гроші можна перевести ці десять тисяч талантів, але це величезна сума і цей раб, не маючи можливість заплатити, став просити його, падав перед ним і просив: "Дай мені можливість пізніше віддати тобі цей борг". А господар, будучи милосердним, не тільки не відклав час повернення боргу, а взагалі простив йому цю величезну суму боргу. І коли цей раб пішов та зустрів свого товариша, який був винен йому всього сто динаріїв - це маленька сума і той не міг заплатити ці сто динаріїв і став просити цього товариша свого: "Потерпи мені мій борг, я тобі поверну", а той раб не захотів зробити цього і став його душити, і посадив  у в’язницю, а інші товариші бачили цю всю картину, що господар простив величезний борг, а боржник не захотів простити невеликий борг своєму товаришу і пішли, і доповіли господару, що ось ти простив, а він не простив. Тоді господар покликав цього раба, якому простив борг і каже: "Я простив тобі, чому ти не простив?" І повелів своїм слугам зв’язати цього раба і кинув у в’язницю, сказавши: "Поки не повернеш борг будеш сидіти у в’язниці".

Ось це притча, а означає вона, як я вже сказав наперед, що Бог прощає нам провини безмежні, але якщо і ми прощаємо невеликі обіди чи провини, чи гріхи своїм ближнім. Кожен, хто слухає цю притчу погодиться з цим, що все це правильно, так треба й чинити. А ось коли це торкається тебе самого, то тут вже мова зовсім інша, вже серце і душа не хоче простити провину своєму ближньому, не хоче. А чому не хоче? А тому що серце жорстоке, бо якщо б було серце добре, то тоді б просто було простити винуватцю його провину і на цьому вирішити питання.

Тому висновок із цього треба робити кожному із нас такий: треба своє серце робити добрим, а добре серце  – це те серце, яке любить. А для того, щоб любити треба звершувати добрі діла, бо звершує добрі діла тільки той, хто любить. Ось коли ми бачимо, наприклад, людину, яка потребує допомоги, якщо серце добре і співчутливе, то допоможе, а якщо серце жорстоке, то пройде мимо і не зврне увагу навіть. Тому нам треба через добрі діла робити своє серце добрим, люблячим і тоді ми будемо здатні простити провини своїм ближнім. А якщо будемо здатні простити провини нашим ближнім, то тоді безумовно і Господь простить нам безліч провин, в порівнянні з тими провинами, які має ближній проти нас. Ось цьому навчає нас сьогоднішня притча і в цьому є та глибока тайна Царства Божого, яка не для всіх ясна і зрозуміла. 

Тому нехай Господь наш Ісус Христос своєю Божественною благодаттю допоможе нам зробити наші серця добрими. Будемо добрими, то Господь простить гріхи, простить гріхи й успадкуємо Царство Небесне і вічне, блаженне життя. Йому слава на віки віків" - сказав у своїй проповіді Патріарх.

Богослужіння завершилося молебнем до Пресвятої Богородиці, перед Її чудотворним образом "Несподівана Радість", під час якого підносилась молитва за Україну, щоб Господь визволив Батьківщину від нашестя чужинців і подав українському народові мир і благословення.