kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Патріарше богослужіння у свято Стрітення Господнього

DSC 265515 лютого Православна Церква відзначає свято Стрітення Господнього. В цей день Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив у Свято-Володимирському кафедральному соборі Божественну літургію.

 

Напередодні ввечері, 14 лютого, Його Святість звершив Всенічне бдіння. Патріарху співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство собору.

За Божественною літургією Патріарх звернувся до вірян зі словами проповіді. Владика, зокрема, зазначив: "В ім'я Отця і Сина і Святого Духа! Дорогі браття і сестри, сьогодні Свята Церква відзначає Стрітення Господнє. В народі це свято називають зустріччю зими з літом. Таке розуміння не має ніякого стосунку до церковного свята. Церква святкує зовсім іншу подію – зустріч праведного Симеона зі Спасителем у Храмі.

Цьому передувала ще одна подія, яка трапилася за 300 років до народження Ісуса Христа, коли 70 освічених євреїв тлумачів вирішили перекласти Священне Писання з єврейської на грецьку мову. Одному з цих перекладачів, а саме Симеону, дісталося перекладати пророцтво Ісаї пророка. Коли він дійшов до місця де було написано, що ось Діва в утробі прийме і народить Сина, Симеон подумав, яким чином Діва може народити. Тому він хотів перекласти слово “Діва” як “жінка”. Коли він так подумав, то за повелінням Божим з’явився янгол і сказав, що він не помре доки не побачить виконаним це пророцтво. Проходили десятиліття і століття, а Симеон не помирав. І ось коли народився Ісус Христос у Віфлеємі, то згідно закону Мойсея на 8-й день Він був обрізаний, а на 40-й принесений до Єрусалимського Храму. Для чого? Бо згідно того ж закону Мойсея немовля чоловічої статі, яке народжувалося першим повинне посвячуватися Богу. Тому Діва Марія і Йосиф обручник принесли немовля в Храм, щоб посвятити Його Богові. В цей час Духом Святим Симеон теж був приведений до Храму.

Там і відбулася його зустріч зі Спасителем світу – немовлям Ісусом. Він узяв немовля на руки і сказав: ”Нині відпускаєш раба Твого, Владико…”. Відпускаєш від чого? Від цього життя, бо він втомився чекати 300 років. Так ось цю подію і святкує Церква. Але чому Церква встановила святкувати і Обрізання, і Стрітення? Причиною була єресь, яка вчила, що Син Божий з’явився на Землі начебто не людиною, а у вигляді людини, і плоті, природи людської, не мав. Подібно до того, як янголи являлися людям у вигляді людини. Цю єресь Церква засудила. Бо якщо Син Божий не з’єднався з нашою людською природою, яка знаходилася під гріхом і смертю, то спасіння людства не відбулося. Бо людська природа з Богом не з’єдналася і не очистилася і не звільнилася від смерті. Спасіння ж могло відбутися тільки в тому випадку, якщо людська природа з’єднається з Божественною природою.

І дійсно, Син Божий народившись від Пресвятої Діви Марії з’єднався з людською природою. Для того щоб довести, що Син Божий з’єднався з людською природою, а не явився у вигляді людської природи, Церква і звертала увагу віруючих на те, що немовля Ісус був обрізаним, бо мав плоть. По друге, Стрітення Господнє. Якщо Син Божий явився у вигляді людини, то Симеон не зміг би взяти на руки немовля, бо то був би лише вигляд немовляти, як вчили єретики. А Симеон взяв на руки немовля, значить Син Божий з’єднався з людською природою, з плоттю людини.

Тому святкуючи ці свята Церква хоче підкреслити, що Син Божий з’єднався з досконалою людською природою. Що значить досконалою? Тобто з душею і тілом. Бо були єретики, які вчили, що Син Божий з’єднався з плоттю і душею людською, але з душею, яка не мала людського розуму, а замість нього Ісус Христос мав Божество. Церква і це вчення відкинула як єретичне. Бо якщо Син Божий з’єднався з людською природою, але душею нерозумною, то тоді людська природа з пошкодженим розумом не спасенна. Бо розумна душа не з’єдналася з Божеством. Тому Церква вчить, що Син Божий з’єднався з досконалою людською природою – з розумною душею і тілом.

Ісус Христос був такою ж людиною як і ми. Виникає питання, а з якою людською природою з’єднався Син Божий, з тлінною чи нетлінною? Ми знаємо, що Христос і народився безгрішно, і жив безгрішно, і не мав ніякого гріха. Та Син Божий прийняв тлінну людську природу. Що означає тлінна природа? Це значить, що ця природа страждала, потребувала їжі, втомлювалася, потребувала відпочинку і врешті помирала. Цю природу і сприйняв Син Божий, крім гріха. А гріха людська природа Христа не мала, проте була тлінною. Коли Христос спас людську природу, подолав у ній наслідки гріха, тоді ця природа людська стала нетлінною. Нетлінна природа Ісуса Христа не помирає, не потребує їжі, не страждає.

Ця нетлінна природа була піднесена так високо, що посаджена праворуч Бога Отця. В цьому полягало спасіння людського роду, бо Син Божий прийняв гірше – тлінну, смертну природу , а дарував нам кращу, нетлінну, яка не помирає, не страждає і не потребує їжі. І хоча ми помираємо, але воскреснемо. Причому усі, не лише праведники, але і грішники, і це є наслідком спасіння людського роду від гріха і смерті".