kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Патріарше богослужіння у свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього

DSC 157014 серпня 2018 року, у день свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього та пам’яті старозавітних мучеників Маккавеїв (166 р. до Р. Х.) Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство собору.

13 серпня, напередодні свята, Патріарх Філарет у соборі очолив урочисте Всенічне бдіння.

За вечірнім богослужінням була звершена літія, під час якої відбулося благословення хлібів, пшениці, вина та єлею.

Наприкінці богослужіння, після Великого славослів'я, Першосвятитель виніс з вівтаря Хрест на середину храму для поклоніння, після чого Святійший Владика помазав парафіян благословенним єлеєм.

За Божественною літургією після прочитання Євангелія Предстоятель Київського Патріархату виголосив проповідь, розкривши значення свята.

"В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа.

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні свята Церква виносить на середину храму Хрест для поклоніння. Що послужило причиною встановлення цього звичаю? Причиною послужили події, які відбувалися в Костантинополі в 9-му столітті. В Константинополі часто бували хвороби і Патріарх Константинопольський вирішив винести Хрест, оригінальний Хрест, на якому був розіп’ятий Господь Ісус Христос, а він зберігався в домашній церкві Візантійського імператора. Так ось частину цього Хреста Патріарх під час морової язви виніс із домової церкви імператора і переніс в Софійський собор, а потім зі Софійського собору цей Хрест носили містом і служили молебні і морова язва припинилася. Із того часу Церква встановила першого серпня, тобто за нашим календарем 14-го серпня виносити для поклоніння Хрест.

Чому Хрест має таке значення? Тому що він животворчий, називається животворчим тому що подає силу. Хіба не подав Хрест силу в знищенні морової язви? Подав. І не тільки цього разу, а завжди, коли ми використовуємо Хрест Господній, чи носимо на собі, чи хрестимось цим ми закликаємо благодатну силу, яка пов’язана з Хрестом.

Одного разу в Чернігові був такий випадок, коли людина вирішила покінчити життя самогубством, полізла на горище накинула на себе шнурок і зірвалася, потім він другий раз накинув цей шнурок і вдруге зірвався, а потім чує голос: "Зніми Хрест". І тоді ця людина зрозуміла, що Хрест, який на ній заважає покінчити життя самогубством.

Тому, дорогі браття і сестри, Хрест Господній не даремно називається животворчим, тому що він допомагає нам у боротьбі зі злом, чи то з хворобами, чи то з гріхами, чи то з бідами, але ми завжди в таких тяжких обставинах звертаємось за домопогою Чесного і Животворчого Хреста. Тому сьогоднішнє свято нагадує нам, що не треба зневажати Хрест Господній. Не даремно при хрещенні людині надівають хрестик як Божественну допомогу цій людині упродовж всього життя, тому хрестики треба носити на тілі не як прикрасу, а як Божественну силу, допомогу, яка допомагає нам в тяжких обставинах.

Хрест означає страждання і тому Христос сказав: "Хто хоче спастись, той повинен взяти Хрест свій і йти за Мною". Це означає, що треба всі ті обставини життя, які зустрічаються на нашому життєвому шляху з одного боку переносити терпеливо, як Господь наш Ісус Христос терпів страждання на Хресті так і нам треба терпіти ці страждання. Тому Він одного разу сказав: "Терпінням вашим спасайте душі ваші". Але це не значить, що ми повинні підкорятися злу, підкорятися тяжким обставинам, ми повинні боротися проти них, бо всі вони є наслідком гріха.

Ось візьміть кожен сам себе окремо, ось твої гріхи приносять шкоду ближньому твоєму, бо якби ти не грішив, то ближній твій би не страждав, а так як ти грішиш, то ти приносиш страждання своєму ближньому, а ближній теж грішить і приносить шкоду тобі. Тому для того щоб запобігти цих всіх страждань треба не грішити, треба боротися з гріхом. А боротися яким чином? Добро робити, замість зла зроби своєму кривднику добро і ти подолаєш і свій гріх і спонукатимеш його до того, щоб він простив тебе і тому в цьому й полягає наша боротьба з гріхом. Ми повинні з одного боку боротися зі своїми гріхами, а з другого боку терпіти ті наслідки гріхів чужих і в той же час звертатися до Бога, щоб Господь визволив нас віт таких страждань. Значить зі своїми гріхами борись, чужі гріхи терпи і третє - звертайся до Бога, щоб Він або позбавив, або дав тобі силу перемогти все це і тоді ми, йдучи таким шляхом по земному життю, досягнемо вічного блаженного життя, де немає страждань, де немає гріха, а одна радість мир і блаженство.

Тому нехай Господь наш допомагає нам силою Чесного і Животворчого Свого Хреста ввійти до цього блаженного вічного життя. Йому слава на віки віків".

Після закінчення богослужіння Предстоятель освятив квіти і мед, принесені парафіянами Володимирського собору.

Довідка про свято:

Святкування Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. За грецьким часословом 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Внаслідок хвороб, що дуже часто бували в серпні, спрадавна утвердився в Константинополі звичай виносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і на відвернення хвороб.

Напередодні (13 серпня), виносячи його з царської скарбниці, покладали на Св. Трапезі Великої церкви. Із нинішнього дня і до Успіння Богородиці, звершуючи літії по всьому місту, подавали його потім народу для поклоніння. Це і є винесення Чесного Хреста». 27 серпня хрест знову повертався в царські палати.

Цього ж дня Православна Церква вшановує пам’ять семи мчч. Маккавеєвих, матерi їхньої Соломонiї та учителя їхнього Єлеазара (166 р. до Р.Х.).

Священна історія оповідає нам, що у 166 р. до Р. Х. жив в Іудеї старець Єлеазар, священик і законовчитель, славний своєю мудрістю і благочестям. Його привели до мучителя і почали примушувати їсти свиняче м'ясо, що було суворо заборонено Богом в Старому Завіті. Але Єлеазар погодився краще померти славною мученицькою смертю за закон Божий, ніж зберегти через його порушення ганебне життя. Під час великих мук, коли від ран священик Божий вже наближався до смерті, він сказав: «Господу, що має досконале знання, відомо, що я, маючи можливість позбавитися від смерті, приймаю жорстокі страждання і охоче терплю їх через страх перед Богом».

Були схоплені і сім учнів святого Єлеазара, брати Маккавєї: Авим, Антонiн, Гурiй, Єлеазар, Євсевон, Алим i Маркел, і з ними їх мати Соломонія. Їх привели до беззаконного царя і також почали примушувати їсти недозволену їжу. Тоді один з них, відповідаючи за всіх, сказав: «Ми готові краще померти, ніж порушити закони». Цар наказав відрізати йому язика, здерти з тіла шкіру і відсікти руки і ноги на очах в інших братів і матері. Позбавленого всіх членів, але ще дихаючого юнака кинули на величезну розпечену сковороду. Коли помер перший, вивели на наругу другого, і він прийняв муку таким же чином. Вже на останньому подиху він сказав: «Ти, мучитель, позбавляєш нас справжнього життя, але Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного». Коли мучили третього і хотіли йому відрізати язика, він негайно виставив його, безстрашно протягнувши і руки, і мужньо сказав: «Від Бога я отримав їх, і за закони Його не шкодую їх, і від Нього сподіваюся знову отримати їх». Навіть мучителі були здивовані такою мужністю юнака. Потім славну мученицьку кончину прийняли ще троє братів Маккавеїв. Сьомому ж, наймолодшому, мати їх свята Соломонія сказала: «Благаю тебе, дитя моє, подивися на небо і землю і пізнай, що все створив Бог з нічого і що так був створений і рід людський. Не страшися цього вбивці, але будь гідним братів твоїх і прийми смерть, щоб я по милості Божій знову придбала тебе з братами твоїми». Після синів померла і мати, радісно дякуючи Богові за те, що вона сама і діти поклали душі за закон Господа Вседержителя.

Також нагадуємо, що з 14 серпня розпочався Успенський піст. Він триватиме два тижні і завершиться 28 серпня - святом Успіння Пресвятої Богородиці.