kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Святкове богослужіння у день пам’яті священномученика Макарія, митрополита Київського

content 4014 травня 2019 року Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Макарія, митрополита Київського, Галицького і всієї Руси, нетлінні і чудотворні мощі якого спочивають у Володимирському кафедральному соборі столиці.

Також цього дня, у 1966 р. Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет вступив на Київську кафедру. За всю понад тисячолітню історію Української Церкви – це найдовший період неперервного служіння на Київському престолі.

З нагоди свята, 13-14 травня 2019 року Святійший Патріарх Філарет очолив у Володимирському кафедральному соборі м. Києва урочисті богослужіння.

13 травня, напередодні дня пам’яті священномученика Макарія, Святійший Владика звершив Всенічне бдіння.

У самий день свята, 14 травня 2019 року, Патріарх Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

Його Святості співслужили митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф, митрополит Богородський Адріан, архієпископ Кримський і Сімферопольський Климент, єпископ Валуйський Петро та численне духовенство.

На запричасному зі словом проповіді звернувся до людей клірик Володимирського собору прот. Олександр Шмуригін.

Закінчилось святкове богослужіння молебнем до священномученика Макарія, перед його нетлінними і чудотворними мощами. Потім, під багаторазовий спів величання святому Макарію, Патріарх, архієреї, духовенство та парафіяни благоговійно приклалися до чесних мощей священномученика.

В кінці, Святійший Владика привітав усіх із нашим Київським святом, де наголосив, що як в той час священномученик Макарій завжди відстоював правду незважаючи ні на які перешкоди, так і нам треба бути на стороні правди.

«Сьогодні ми святкуємо пам'ять священномученика Макарія. Вітаю вас преосвященні владики, всечесні отці, дорогі браття і сестри з нашим Київським святом.

Священномученик Макарій жив у складні часи, не менш складні чим і наші часи. Тоді йшла боротьба теж за православну віру, і теж у цю боротьбу втручалася держава. Схиляли священномученика Макарія до того, щоб він прийняв католицьку віру, бо правитель був католиком, але священномученик Макарій йшов прямою дорогою, не кривою, а прямою. Сповідував правдиву віру, православну, і не тільки сам сповідував православну віру, а й паству свою вів прямою дорогою до Бога.

Проживаючи у Вільно, а паства його була в Києві, то він вирішив відвідати свою паству. Йому казали: «куди ти йдеш, на дорозі татари, вони уб’ють тебе!». І не зважаючи на те ,що його попереджали, про можливе вбивство, він не злякався. Митрополит Макарій пішов таки в Київ і по дорозі, як ми знаємо з історії, його зустріли при звершені Божественної літургії і вбили. Всі розбіглися і Він залишився один. Так і зараз, іде боротьба, але боротьба іде не між католиками і православними, а йде боротьба всередині самого Православ’я. За що йде боротьба? Боротьба йде за те, бути в незалежній державі українській Церкві, чи не бути. І тут у цій боротьбі, одні відстоюють незалежність української Церкви і незалежність держави, а інші зраджують так само, як зраджували і тоді. Причому не тільки священнослужителі, а й держава. Не вся держава, але багато чиновників, не розуміючи цього що відбувається або навпаки розуміючи, допомагають, щоб  в Україні не було незалежної Церкви, а щоб була залежна чи від одного центру, чи від другого.

Приклад священномученика Макарія спонукає нас йти прямою дорогою навіть до смерті, бо ті хто боровся проти священномученика Макарія і вбивав його померли. Ім’я Макарія ми прославляємо віками, а ті зрадники забуті. Мало того що забуті, так ще і не відомо де вони у потойбічному житті, чи в Царстві Небесному чи в пеклі. 

Тому ми повинні йти своєю прямою дорогою і не відходити на криву дорогу. А що значить прямою дорогою, а не кривою? Це означає жити по правді, а не жити як вигідно. Сьогодні вигідно так, пристосовуються до сьогоднішнього дня, завтра буде інше будуть пристосовуватися до іншого дня – це і є крива дорога, а пряма дорога – йти дорогою правди, любити Бога, не зраджувати Його і любити ближнього. В цьому нас підтримує своїми молитвами священномученик Макарій.

Тому будемо і далі боротися за Єдину Помісну Українську Православну Церкву, незалежну ні від Москви ні від Константинополя. Ми повинні служити своєму народу, своїй Церкві, служити Богові і до Нього простягати руки і серце і всю душу» – наголосив Святійший Патріарх Філарет.

Урочисте богослужіння завершилося уставним многоліттям.