kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

Якщо ми будемо виконувати заповіді, то обов’язково успадкуємо вічне блаженне життя, – Патріарх Філарет

patriarh-08-09-118 вересня 2019 року, у 12-ту неділю після П’ятидесятниці, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Свято-Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Його Святості співслужили єпископ Васильківський Андрій, настоятель собору протоієрей Борис Табачек та духовенство храму.

Напередодні, у суботу ввечері, Патріарх відслужив у соборі Всенічне бдіння.

Під час Божественної літургії, у своєму повчальному слові Патріарх проповідував на тему євангельського читання про те, як один багатий чоловік запитав Ісуса Христа що йому треба робити, щоб успадкувати Царство Боже (Мф., 79 зач., XIХ, 16-26).

“В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні ми чули в євангельському читанні одне дуже важливе питання, яке поставив якийсь чоловік перед Ісусом Христом. Але це питання торкається кожного з нас.

Що треба зробити, щоб успадкувати вічне життя? Ми віримо, що вічне життя існує, але в той же час знаємо, що вічне життя різне: і блаженне вічне життя, і страждання вічні. Так ось, чоловік цей запитав: «Що треба зробити, щоб у вічне блаженне життя ввійти?». Вічне життя буде для нас чи не буде – це не є питання, тому що це не від нас залежить. Бог створив людину вічною, і вона вічною і буде, але тільки де вона буде. Так ось, цього чоловіка і турбувало, де він буде. Що треба зробити на землі, щоб успадкувати вічне життя?

Господь відповів йому прямо і ясно: «Виконуй заповіді Божі. Будеш виконувати заповіді – успадкуєш вічне блаженне життя». А він питає: «А які заповіді?» Господь йому сказав: «Не вбивай. Не перелюбствуй. Не лжесвідчи, тобто не говори ніколи неправди. Люби ближнього свого як самого себе». І цей чоловік подумав – він все це робив, виконував. І тоді запитав: «А що ще треба, може я щось не довершив?» І Господь йому відповідає: «Якщо ти хочеш бути довершеним…» Зверніть на це увагу! Якщо хочеш бути довершеним. Тобто, те, що ти зробив, достатньо для того, щоб ти успадкував вічне життя, достатньо виконувати заповіді, і це виконання заповідей забезпечує людині вічне блаженне життя. А якщо хочеш бути довершеним: «то тоді іди продай своє майно, роздай убогим і йди за мною». А цей чоловік був багатим. І жалко йому стало свого багатства, не хотів він його роздати. І пішов засмученим.

І Господь сказав своїм ученикам: «Як тяжко багатому ввійти в Царство Небесне». Не сказав, що багатому неможливо ввійти в Царство Небесне. Можливо. І прикладом цього є сам Авраам, батько віруючих. Він же багатим був, а увійшов в Царство Небесне. Значить не багатство є перешкодою для входу у Царство Небесне, а є це користолюбство, ненаситність багатством. Ви подивіться навколо себе, скільки є багатих людей у нас, які не можуть зупинитись. Мають мільйони – мало, десятки мільйонів – мало, мільярди – мало. Оце користолюбство, яке не має межі, і є перешкодою для входження багатих у Царство Небесне. А той, хто багатство своє використовує на добро, тобто він є розпорядником тільки цього багатства, а не вважає його своїм, бо воно не його, а Боже.

Ну наприклад, ті які володіють нафтою чи газом, чи іншими багатствами, чиє воно? Чи не Бог створив його? Не ти ж газ цей створив, і він не твій, а ти на ньому збагачуєшся і думаєш, що це твоє. Це не твоє – це Боже. А Бог тобі тільки доручив, щоб ти користувався цим і служив людям. Ось якщо багатий так поступає, то він буде у Царстві Небесному разом з Авраамом. А хто буде із багатих поступати як той євангельський багач, який зібрав великий врожай, і сказав побудувати нові житниці і зібрати, і говорить: «Душа моя, їж, пий і веселись на многії літа». А Господь йому відповів: «Безумний! У цю ніч я душу твою візьму, і кому все це залишиться?» І ми це бачимо, як оці багаті отримують невиліковні хвороби, і готові віддати усе своє багатство, аби тільки позбавитися цієї хвороби, але не можуть, і багатство їм не допомагає. А ось ті, які хочуть бути довершеними, святими, то ті повинні відмовитися від усього земного. І багато відмовлялися.

Візьміть от наших святих Києво-Печерських преподобних, серед ним було людей багатих, із князівського роду, але все залишили і поселилися в печерах. Тому що хотіли бути довершеними. І вони цього досягли. І Господь нагороду їм дав таку, яку не мають недовершені. Ось ті, які виконують заповіді, чудеса не звершують, а довершені звершують чудеса. Преподобні печерські, і не тільки преподобні. От візьміть великомученицю Варвару. Звершуються чудеса тут? Звершуються. А чому? Тому що вона досконала. А досконалість її в тому, що вона в таких тяжких умовах, будучи дівчиною, витерпіла такі страшні муки за Христа. Оце її довершеність. І тому Господь тіло її зберіг нетлінним. І доказ де? У нас на очах. І не тільки зберіг тіло нетлінним, а дар чудес їй дав. Оце людина довершена. А та, яка виконує заповіді, Царство Небесне успадкує, але дару такого – звершувати чудеса – не матиме.

Тому, дорогі браття і сестри, треба нам добре знати, що нам робити для того, щоб успадкувати Царство Небесне. Найперше, виконувати заповіді. Виконаємо заповіді, які назвав Ісус Христос, і це означає, що Царство Небесне нам забезпечене. А совість каже, а гріхи твої? Ти ж грішний? Хоч ти і виконуєш заповіді, а гріхи маєш. Тому апостоли і спитали: «А хто ж може спастись, якщо має гріхи?» І Господь відповів: «Для людини це неможливо». Неможливо що? Визволитися повністю від гріхів – неможливо. А для Бога можливо. Тому що Бог може простити гріхи, і очистити грішну душу, і зробити її святою.

Ось візьміть для прикладу розбійника. Що він зробив доброго? Нічого. А першим увійшов у рай. Першим у рай увійшов розбійник, який нічого доброго не зробив. Оце і означає, що для людини неможливо, а для Бога можливо і розбійника першим ввести у рай. А апостол Павло хто? Гонитель Христа і християн, і у Дамаск пішов убивати християн. І здавалось би, як можливо такій людині спастись. А Божественна благодать переродила його, і він став великим апостолом. А блудниця, яка сльозами омивала ноги Ісуса Христа, успадкувала Царство Небесне? Безумовно. Але перестала грішити. А Марія Єгипетська, відома олександрійська блудниця, яка до святого місця прийшла для того, щоб спокушувати до гріха? Але Божественна благодать і цю велику блудницю переродила, і вона стала такою, що через Йордан перейшла як по сухому. Оце є свідчення того, що для людини неможливо, а для Бога можливо. Можливо зробити довершеним людину.

Тому, дорогі браття і сестри, нехай це Євангельське читання настановить нас на правильний шлях життя. Що нам треба робити? Виконувати заповіді. Будемо виконувати заповіді, успадкуємо життя вічне. І треба бути в цьому впевненими, що успадкуємо. Чому впевненими? А тому що Господь сказав так. А якщо Господь сказав, що буде так, значить буде. Якщо ми будемо виконувати заповіді, то обов’язково успадкуємо вічне блаженне життя. А гріхи, які маємо, Господь простить через наше покаяння. Оце той шлях, яким ми, дорогі браття і сестри, повинні іти. І нехай Господь допомагає виконувати заповіді, каятися в своїх гріхах і мати тверду надію на вічне життя. Йому слава на віки віків” – сказав Святійший Владика.

Богослужіння завершилося молебнем до Божої Матері перед Її чудотворним образом “Несподівана Радість”, під час якого підносились молитви за Україну, щоб Господь Бог визволив нас від нашестя чужинців та подав українському народові мир, єдність та Своє благословення.

Цього ж дня, за вечірнім богослужінням, Cвятійший Патріарх Філарет читав у Свято-Володимирському соборі акафіст Покрову Божої Матері.