kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

«Образ митаря – взірець справжнього покаяння» – Патріарх Філарет

patriarh novyny 09 02 09У неділю про митаря і фарисея, 9 лютого 2020 року, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Напередодні воскресного дня, 8 лютого ввечері, Патріарх Філарет відслужив у соборі Всенічне бдіння.

Його Святості співслужили: єпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, єпископ Чернівецький і Буковинський Никон, настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство кафедрального собору.

За Божественною літургією Святійший Владика виголосив проповідь, в якій розтлумачив притчу про митаря і фарисея, що читалася сьогодні за богослужінням:

«Дорогі браття і сестри! Наближаються дні Великого посту і Церква навчає нас, як треба молитися. Бо ми думаємо, що вміємо молитися Богу, а в дійсності ми не знаємо як правильно молитися Богові. І тому Церква запропонувала нам євангельське читання про двох людей фарисея і митаря, які прийшли в храм помолитися Богу. Як вони молилися? Фарисей прийшов в храм і став спереду, а митар останнім при дверях. І про що молився фарисей? Фарисей молився і дякував Богові. За що дякував? За те, що Бог посилав йому благодіяння, допомагав, підтримував, давав йому силу, за це дякував? Не за це дякував фарисей. А дякував за те, що він не такий як інші люди: грабіжники, блудники і тому подібні. Дякувати треба Богові, але дякувати за Його благодіяння, а не дякувати за те, що ти не такий, як інші. Тобто хвалив себе, що він не такий. А ця похвала себе самого, уподібнює нас дияволу. Тому що диявол на початку сказав, що він подібний до Бога. Так ось щось подібне сиділо у серці фарисея, що він не такий, як інші грішники. Це не значить, що фарисей не робив добра. Добро він робив, і милостиню давав, і молився, і інші добрі справи робив. Господь за це його не засудив. А ось засудив за те, як він ставився до цих добрих діл. Він приписував все собі, а не Богові. А ми, дорогі браття і сестри, добро, яке ми чинимо треба приписувати не собі, а Богові, бо Він дає нам Божественну благодать, надихає нас, щоб ми чинили добро. Тому сила, коли ми робимо добро, належить Богові, а ми виконуємо те, що Господь дає нам.

Як поводив себе митар? Митар, теж молився. Якщо фарисей очі піднімав до неба, то митар навпаки, очі опускав в землю і стояв в кінці храму. Бив себе в груди. За що? А за те, що усвідомив, що він дійсно є великий грішник, бо брав податки більше чим треба з людей і цим самим збагачувався. Тому люди митарів не навиділи за їх гріхи. І за що виправдав Господь митаря? За те, що він визнав, що він дійсно такий злодій, грабує людей. Не дякував Богові, а просив: «Будь милостивий до мене», покарай мене, ніби так говорив, бо я достойний того, але в покаранні будь милостивий до мене. І це смирення митаря, він не принизив себе, ні, тому що він був таким, але він визнав себе грішником всією своєю істотою. І за те, що він визнав себе грішником, тобто виявив смирення, Господь і простив йому, простив йому його тяжкі гріхи. І тому митар є взірець покаяння, тому що він не тільки визнав себе грішником, а він виправився і в майбутньому вже не брав податків більше ніж треба.

В цьому і полягає сутність покаяння, визнати себе грішником. А для того, щоб визнати себе грішником треба побачити свої гріхи. А біда наша полягає в тому, що ми грішимо, а гріхів своїх не бачимо, і кажемо: «Живемо, як всі, всі грішать і я грішу, і нічого особливого в цьому немає». Тобто ми не бачимо своїх гріхів. А для покаяння спочатку треба побачити свої гріхи і правильно оцінити свої дії. Звернутися до Бога, як звернувся митар, бо він же сказав: «Боже, будь милостивий до мене».

Візьміть інший приклад, Іуду, який теж визнав, що він зрадив кров невинну. Визнав так само, як визнав себе митар, але різниця між митарем і Іудою та, що митар сказав: «Боже, будь милостивий», а Іуда пішов і повісився і не сказав Богові: «Господи помилуй мене». Тому, коли ми визнаємо себе грішниками, за конкретні гріхи, то треба звернутись до Бога, щоб Господь простив нам провини наші. І Господь обов’язково простить. Ми не можемо навести приклади із Біблії, де Господь не простив якогось грішника, який звертався до Нього із покаянням.

Тому, дорогі браття і сестри, висновок який для нас? Треба, найперше, усвідомити свої гріхи. Друге – визнати себе грішниками, винними перед Богом у всіх ділах злих. І третє – звернутися до Бога і сказати: «Господи помилуй». І якщо ми це зробимо Господь обов’язково простить, тільки після цього не треба повторювати ці гріхи. А якщо повторюємо? Як сказав апостол Петро: «Господи, так хто ж може тоді спастися?», і Господь йому відповів: «Для людини це не можливо, а для Бога можливо». Тобто, коли людина кається, а потім через свою неміч знову повторює і знову кається, і Господь знову прощає. Такий наш Бог, Милосердний і Люблячий, тому ми Йому дякуємо, за всі Його благодіяння, за спасіння, за одкровення і будемо Його прославляти по всі віки» – сказав у своїй проповіді Патріарх Філарет.

Завершилося богослужіння молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворним образом «Несподівана Радість», під час якого підносилася молитва за Україну, щоб Всемилостивий Господь визволив Батьківщину від нашестя чужинців і дарував українському народові мир та єдність.