kantrium.com | MySuomi.com | HELSINKI | TourMANN.com

У день пам’яті священномученика Макарія Церква відсвяткувала 55-річчя служіння Патріарха Філарета на Київській кафедрі

DSC 511514 травня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Макарія, митрополита Київського, Галицького і всієї Руси, нетлінні і чудотворні мощі якого спочивають у Володимирському кафедральному соборі столиці.

Також цього дня повнота Української Православної Церкви Київського Патріархату відзначає 55 років служіння Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета на Київській архієрейській кафедрі. За всю понад тисячолітню історію Української Церкви – це найдовший період неперервного служіння на Київському престолі.

14 травня 1966 р. владика Філарет був призначений Архієпископом Київським і Галицьким, Патріаршим Екзархом всієї України та з того часу в сані архієпископа, митрополита, а з жовтня 1995 р. – Патріарха несе своє служіння в Українській Церкві на столичній кафедрі.

З нагоди свята, 13-14 травня 2021 р. Святійший Патріарх Філарет очолив у Володимирському кафедральному соборі м.Києва урочисті богослужіння.

13 травня, напередодні дня пам’яті священномученика Макарія, Патріарх Філарет звершив Всенічне бдіння.

14 травня 2021 року, у сам день свята, Святійший Патріарх Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі.

Його Святості співслужили архієпископ Переяславський і Білоцерківський Андрій, єпископ Харківський і Богодухівський Ілля, єпископ Сумський і Охтирський Никодим, єпископ Дніпровський і Криворізький Даниїл, єпископ Одеський і Балтський Никон, єпископ Херсонський і Таврійський Михаїл та духовенство.

Після закінчення Літургії Предстоятель очолив молебень до священномученика Макарія, перед його нетлінними і чудотворними мощами. Потім, під багаторазовий спів величання святому Макарію, Патріарх, архієреї, духовенство та парафіяни благоговійно приклалися до мощей священномученика.

Після богослужіння від імені  єпископату, духовенства та всієї повноти Української Православної Церкви Київського Патріархату зі словами вітання до Патріарха Філарета звернувся архієпископ Андрій:

Ваша Святосте!  Сьогодні ми вшановуємо пам’ять святого священномученика Макарія, митрополита Київського, який віддав своє життя за свою паству, самовіддано виконуючи свої пастирські обов’язки, і важливу подію Вашого життя, яка стала історичною для Української Православної Церкви: 55 років служіння на чолі Київської кафедри. Далекого 1966 року Ви були возведені в сан архієпископа і призначені Екзархом України, архієпископом Київським і Галицьким. Відтоді, як Господь доручив Вам, Ваша Святосте, Київську кафедру, ми стали свідками Вашого ревного виконання свого послуху перед Церквою, Богом та людьми, щоденної невтомної багаторічної праці на розбудову Церкви в Україні: регулярних богослужінь, ведення активної церковної, громадської діяльності, підготовки та проведення святкування 1000-ліття Хрещення Русі.

Коли настав час і Україна стала незалежною державою, за Вашою ініціативою відбувся Всеукраїнський Помісний Собор УПЦ, який одноголосно прийняв рішення про повну канонічну незалежність Церкви. Багато чого Ви натерпілись на шляху розбудови незалежної Церкви в Україні. Попри всі нападки та інтриги, Ви невтомно продовжували боротися за створення в Україні помісної Православної Церкви.

Після обрання Вас Патріархом Київським і всієї Руси-України в жовтні 1995 року на Всеукраїнському Помісному Соборі, Ви плідно працювали над розбудовою Української Православної Церкви Київського Патріархату. За роки Вашого предстоятельства Церква зросла та значно примножилася. Завдяки великій Церкві Київського Патріархату, Константинопольський Патріарх погодився надати Томос, але лише, як митрополії, а не як Патріархату, чим поставив у залежність новостворену Православну Церкву України від Константинопольського Патріархату.

Будучи твердим у намірах зберегти незалежність Церкви, Ви залишились на правдивій позиції. 20 червня 2019 року був скликаний Помісний Собор УПЦ КП, на якому Ви головували, та було прийняте рішення про продовження існування і діяльності Української Православної Церкви Київського Патрiархату на благо українського народу і держави. Всупереч рішенню Помісного Собору, чиновники Міністерства культури без згоди і подання Патріархом заяви, незаконно зняли з реєстрації Київський Патріархат.

Наразі, саме цими днями сталася важлива подія для Церкви Київського Патріархату! 5 травня уряд Сполучених Штатів Америки зареєстрував статутні документи Вікаріату УПЦ КП в США та Канаді! Це є початком відновлення справедливості! Не дивно, що це сталося в демократичній Америці, але дивно, що цього не сталося в Україні, до якої належить українська діаспора по всьому світі! Кому більше потрібна Українська Православна Церква: американцям чи багатомільйонному українському народові? А українському уряду, який поставлений служити народу, не потрібна своя незалежна Православна Церква?

На превеликий жаль, для багатьох не існує різниці, кому підпорядковується Церква чи від якого патріархату вона залежна: Константинопольського чи Московського. Як тоді пояснити прагнення до незалежності України і водночас мовчазну згоду віддати свою Церкву у залежність іншій державі?

На відміну від наших київських князів і гетьманів минулого, які боролись за незалежність України, нинішні державні мужі злочинно байдуже ставляться до того, від кого буде залежна Церква, не розуміючи, що саме через Церкву формується вплив на незалежність держави.

Слава Богу за те, що у свій час, 55 років тому, Господь поставив такого Предстоятеля на чолі Української Церкви, який є твердим у вірі, непохитним у надії і вірним у любові до Бога та людей.

Тверда віра Богу – у тому, що саме Господь дарував Україні незалежність, і доказом того є те, що при цьому не було пролито жодної краплі крові. Хоча до цього багато століть проливалась кров у боротьбі з різними окупантами, а свободу так і не отримували.

Ваша непохитна надія на правду Божу полягає у тому, що як Господь дарував нам свободу і державу, так у незалежній Україні має бути і незалежна Православна Церква. Ваша Святосте, майже 30 років Ви будували Церкву і дотепер продовжуєте гаряче відстоювати її незалежність. А за Вашу любов до Бога і вірність Україні Господь продовжує Ваш вік, щоб Ви й надалі невпинно і наполегливо працювали, як син у домі Отця Небесного, самовіддано опікуючись незалежною Українською Православною Церквою Київського Патріархату!

Ваша Святосте, ми всі, що сьогодні зібралися для спільної молитви, архієреї, духовенство, всі вірні Київського Патріархату в Україні, за океаном, увесь вікаріат в Америці і Канаді, в Європі, Австралії, Росії, Молдові та у всьому світі, молимось і надалі будемо молитися, щоб Господь зміцнював Ваші сили, подавав добре здоров’я і продовжив Ваше життя, щоб Ви могли ще довго нести своє Патріарше служіння і, нарешті, побачити плід своїх трудів: єдину помісну Українську Православну Церкву.

Многії і благії Вам літа, Ваша Святосте!

На пам’ять про звершення спільної молитви архієпископ Андрій вручив Патріарху святу просфору та букет квітів.

Патріарх звернувся у відповідь зі словами подяки та настанови:

“Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Насамперед, я хочу подякувати Богові за це 55-ліття служіння на Київський кафедрі. Тому що, якби Господь не давав мені сили і не посилав Божественну благодать, то в ті дуже тяжкі радянські часи тяжко було вистояти. А коли мене призначили в Київ, де в Україні у той час уже закрились тисячі храмів, після мого призначення Господь допоміг, щоб не один храм не був закритий. Хіба це не є Божественна допомога, що закривали, а потім не один не могли закрити. Тому я, насамперед, дякую Богові, що Він завжди допомагав мені в служінні Церкві. Адже  я все своє життя присвятив тільки служінню Богові і Церкві. І тому Господь милостивим був до мене і допомагав, тому і результати такі.

Якби не було Київського Патріархату, уявіть собі. А він у 92-му був гірсткою, отримала українська Церква Томос? Кому давати Томос? Московському патріархату? Вони його не візьмуть. І завдяки тому, що ми створили великий Київський Патріархат, українська Церква отримала Томос про автокефалію. Здавалось би досягли своєї мети, а в дійсності не досягли. Це зовнішньо здається, що досягли, а поставлені в залежність: одна частина Церкви – залежна від Москви; а друга частина української Церкви на чолі з митрополитом Епіфанієм – залежна від Константинополя. А хто ж буде служити своїй рідній українській Церкві, своєму народові. Служать всім – чужинцям, а своєму народу не треба служити? В чому полягає правда? Правда полягає в тому, щоб служити своєму народу, своїй державі, своїй культурі, а не чужій. І тому я відкинув цей Томос, тому що він поставив нас у залежність від греків. А ми хочемо, щоб в Україні була дійсно незалежна помісна церква. Досягнемо ми цього? Обов’язково досягнемо! Подолаємо всіх ворогів. І до цього перемагали усіх і надалі переможемо, і буде в Україні дійсно незалежна Церква, яка буде служити своєму українському народу і своїй українській державі.

Але, для того, що досягти цього, треба багато перестраждати, бо без страждань не можна досягти нічого, і тому Господь Ісус Христос сказав: «Терпінням вашим спасайте душі ваші». 

Тому, дорогі браття і сестри, я ще раз дякую вам за ваші молитви, за вашу підтримку, за те, що ви відвідуєте Володимирський собор навіть і у складні часи – часи короновірусу – храм Володимирський не був порожній. Господь чує наші молитви, а раз чує – допоможе. Йому слава на віки віків”, – сказав Святійший Патріарх Філарет.

Урочисте богослужіння завершилося уставним многоліттям.