7 червня 2009 року в День Святої Тройці, Святійший Патріарх Філарет відслужив урочисту Божественну літургію у Св. Володимирському кафедральному соборі.

У другій половині цього дня Святійший Вдадика прибув до Луцька і освятив хрест на місці, де в скорому часі постане храм на честь Холмської ікони Божої Матері. У Богослужінні взяли участь архієпископ Луцький і Волинський Михаїл, місцеве духовенство також були присутні луцький міський голова Богдан Шиба, представники обласної влади, громадськості, ЗМІ та велика кількість вірян.

Після освячення Патріарх Філарет, звертаючись до присутніх із словом, зазначив: «Цей храм важливий тим, що він буде єднати українців, які переселились сюди із Холмщини, з тими українцями, які перебувають там. І між нами, і між Україною та Польщею, повинні бути дружні стосунки, бо ми християни».

Ініціаторами спорудження церкви на честь ікони Холмської Богоматері в сквері навпроти Гімназії № 4 (просп. Волі) виступило товариство «Холмщина». Це вихідці з етнічних українських земель у Польщі, яких насильно переселили по інший бік Західного Бугу. Саме вони зберегли унікальну святиню – образ Холмської Богородиці. Здебільшого це люди вже похилого віку, тому хочуть залишити нащадкам пам’ять про себе і про чудотворну тисячолітню ікону Божої Матері. Храм має бути двоповерховим у традиціях української архітектури. Але перш ніж він постане, парафія на чолі з настоятелем прот. Михайлом Онищуком планує звести тимчасовий храм, на 100-150 людей. Вже замовили копію чудотворного образа, бо сам оригінал зберігається в Музеї волинської ікони.

Наступного дня в День Святого Духа Патріарх Філарет відслужив Божественну Літургію у луцькому кафедральному соборі Святої Трійці з нагоди престольного свята. З ним співслужили митрополит Рівненський і Острозький Євсевій, архієпископ Луцький і Волинський Михаїл, єпископи Чернігівський і Ніжинський Іларіон та Кіровоградський і Голованівський Марк, канцлер єпархії протоієрей Микола Цап, ректор духовної семінарії протоієрей Ігор Швець, декани єпархії, намісник Замкового монастиря Архангелів ігумен Святополк (Канюка), інші священнослужителі. На Богослужінні були присутні міський голова Богдан Шиба, представники облдержадміністрації та облради, багато вірних.

У проповіді Предстоятель нашої Церкви розповів про дії благодаті Святого Духа у минулому та сьогоденні.

Спочатку Святійший Владика нагадав про походження празника П’ятидесятниці. У старозавітній Церкві то був день завершення жнив і спомину про дарування Господом Богом на горі Синай Десяти Заповідей пророкові Мойсею. В це свято Творець послав Духа Святого на апостолів, це день народження Церкви Христової.

«Минуло дві тисячі років, а ми маємо ту ж Божественну благодать, що й апостоли. Що вас привело нині до храму? Віра. А віра – результат дії Святого Духа. Хто ж сміє казати, що ми безблагодатні?!.. Ми – духовна основа незалежної України. Маємо віру – маємо й благодать. А благодать Божу ніщо не переможе», – підкреслив Першоієрарх.

«Люди постійно грішать, але Бог навертає їх до спасіння. Господь навертає через проповідь Євангелія, проте ми часто буваємо неуважні до нього: в одне вухо влітає, в друге вилітає. Навертає нас через страждання, через війни і хвороби. І нинішня світова криза є наслідком людських гріхів. Наприклад, у західному світі поширюються одностатеві шлюби, а деякі протестантські Церкви навіть благословляють їх. Шириться гріховний спосіб життя й у нас. Тож Бог карає людей за цей та інші гріхи, але одночасно і зцілює нас. Кожну хворобу, кожну кризу Господь спрямовує на користь людям», – сказав Патріарх.

Говорячи про завжди присутню Господню благодать, Святійший Владика навів приклад із житія святого Пантелеймона. Колись цей подвижник засумнівався у силі Божій, а побачивши дитину, яку вжалила змія, попросив Бога: «Якщо Ти Всемогутній, нехай ця дитина воскресне, а змія помре». Так і сталося, і Пантелеймон твердо увірував. Цей приклад може слугувати узагальненням щодо всіх, хто не довіряє Всеблагому, хто ставить під сумнів Його велич і дію благодаті Господньої. Дитина, тобто всі, хто справді вірний Христові, – воскреснуть до вічного життя; змія ж, тобто ворог Святого Духа, – загине.

Патріаршу Літургію з головного храму Волині мали змогу побачити всі мешканці області: Волинська державна телерадіокомпанія вела пряму трансляцію з Троїцького собору та повторила передачу в найзручніший час увечері.

У рамках візиту до Луцька Святійший Владика зустрівся з волинськими журналістами, привітав їх зі святом Трійці, висловивши задоволення тим, що кожного року цього дня має змогу відвідувати цей прекрасний край.

Відповідаючи на запитання про ставлення Київського Патріархату до приїзду російського Патріарха Кирила в Україну, Його Святість зазначив, що цей візит можна привітати лише в тому разі, коли він сприятиме утворенню єдиної Помісної Української Православної Церкви. «Якби Предстоятель РПЦ їхав у нашу країну тільки до своєї пастви, то це б не викликало заперечень. Але він прибуває сюди, заявляючи, що не є іноземцем для України. Тобто виходить, що для нього наша країна не є незалежною державою». Для Патріарха Кирила Київ – південна столиця «русского Православия», а не українського. Тому ми розцінюємо це, як зазіхання на нашу Помісну Церкву.

На запитання, чому часто церковними відзнаками нагороджують не простих парафіян, а керівництво державних інституцій, причому людей не завжди достойних, Його Святість сказав: «Нагороджуємо тих посадовців, які сприяють розбудові нашої Церкви, наприклад, щодо зведення храмів. Якщо трапляються серед них і люди негідні, то це на совісті тих, хто не виправдав високої честі».

На запитання, чи добре це, що в часи кризи побільшало людей у церквах («як тривога, то й до Бога»), владика Філарет відповів: нинішня криза є наслідком людських гріхів та водночас засобом для навернення від них. Тож нічого дивного, що тих хто хоче покаятись стало більше.

Напередодні Патріарх освятив хреста на місці майбутнього храму Холмської чудотворної ікони Божої Матері. Оскільки міська влада виділила ділянку для будівництва на межі колишнього цвинтаря (щоправда, вже кілька десятиліть тут зеленіє сквер), журналісти поцікавилися, чи нема у цьому порушення церковних канонів. «Ні, – відповів Першоієрарх, – бо в перші століття християни проводили свої служіння на могилах, у катакомбах. Та й надалі зведення нових церков на місці знесених кладовищ є звичайною практикою. Коли цей храм буде споруджено, у ньому лунатимуть молитви за тих, хто був похований на цьому місці».

Андрій ГОЛОВКОВ