Мощі св. Макарія Митрополита Київського

 

Священномученик Макарій Митрополит Київський відзначався побожним і святим життям. Цей святитель жив і подвизався у XV столітті. До обрання на кафедру Київської митрополії він був архімандритом  Свято-Троїцького монастиря в м. Вільно. У 1495 році після смерті Київського митрополита Іони Глезни була звершена хіротонія архімандрита Макарія в сан митрополита Київського. Для отримання благословення на управління митрополією до Константинопольського Патріарха Нифонта були послані старець Діонісій і чернець Герман. У 1496 році патріарх прислав великому князеві, княгині і митрополитові Макарію благословенні листи.

 

Київ у той час був напівзруйнований і жити в ньому було небезпечно внаслідок постійних набігів кримських і ногайських татар. Тому митрополит Макарій жив у Вільно.

В 1497 році він вирішив відвідати Київську кафедру, що особливо постраждала від нашестя татар. Виконуючи пастирське служіння, митрополит Макарій сміливо рушив в дорогу, не дивлячись на небезпеку нападу з боку татар. І ось, як оповідає літописець, 1 травня 1497 року, на шостому тижні після великого дня Великодня, в понеділок, безбожні перекопські татари напали на село Стриголово, недалеко від Мозиря (Білорусія), в якому в той час по дорозі до Києва затримався Митрополит Макарій зі своїм оточенням і вбили його підчас відправи Божественної літургії.

Вперше після багатьох років запустіння Київська митрополича кафедра повинна була побачити свого Предстоятеля, але до кафедрального храму Святої Софії привезли тіло священномученика.

Після Другої Світової війни в 1947 році святі мощі були перенесені до Свято-Володимирського собору в Києві де перебувають і до сьогоднішнього дня (з лівого боку від центральної частини собору). Канонізація святого відбулася в 1621-1622 роках.

Православна Церква вшановує святого Макарія 14 травня.