Патріарше богослужіння у неділю 5-ту після Пасхи, про самарянку
18 травня 2025 року, у неділю 5-ту після Пасхи, про самарянку, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському патріаршому кафедральному соборі міста Києва.
Напередодні, 17 травня ввечері, Патріарх Філарет у соборі відслужив всенічне бдіння. Його Святості співслужили клірики патріаршого храму.
На запричасному із словом проповіді до вірян звернувся протоієрей Олександр Шмуригін.
Богослужіння завершилось молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її чудотворною іконою «Несподівана Радість», під час якого, Патріарх Філарет виголосив молитву за Україну, щоб Всемилостивий Господь визволив нас від нашестя чужинців і дарував українському народу перемогу над ворогом, мир і Своє благословення.
Як розповідає сьогоднішнє Євангеліє, перебуваючи з учнями в Самарії, Господь послав їх у селище, а сам лишився біля колодязя праотця Якова. Туди ж прийшла жінка, щоб набрати води.
Господь, попри те, що юдеї вважали неприпустимим навіть розмову з самарянами, почав з нею говорити і розповів їй таємниці її життя – про те, що мала вона п’ятьох чоловіків. Здивована цим, жінка продовжила розмову, і тоді Христос попросив у неї води та додав, що, якби вона знала, з Ким говорить, то сама просила б у Нього іншої води – живої: «Хто буде пити воду, яку Я дам йому, – звертається до самарянки і до всіх нас Христос, – ніколи вже не матиме спраги, бо вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, яка тече в життя вічне…»
Ця жива вода – віра Христова, від якої всі отримують благодатні дари Божої Любові та Духа Святого. Отримала цей дар і Євангельська самарянка, яка, за переданням Церкви, все подальше життя присвятила проповіді Євангелія та постраждала за це в 66 році – була вкинута мучителями в колодязь.
Того ж дня після вечірнього богослужіння у Володимирському соборі Святійший Патріарх Філарет читав акафіст Воскресінню Христовому.
