Божественна літургія у день свята Покрови Пресвятої Богородиці
1 жовтня 2026 року, в день свята Покрови Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії та вшанування Її чудотворної ікони "Гербовецька", у Володимирському кафедральному патріаршому соборі було звершено дві Божественні літургії.
Соборну літургію, з благословення Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, очолив настоятель собору протоієрей Борис Табачек у співслужінні духовенства храму.
За богослужінням Церква з вдячністю молилась за наших захисників, просячи у Господа Бога здоров'я і заступництва для українських воїнів, зцілення і одужання пораненим, знайдення безвісти зниклих та повернення додому полонених. Окремо підносились молитви за упокій душ загиблих Героїв, які віддали свої життя за волю і незалежність Української держави, а також за всіх невинно вбитих від рук російських терористів-окупантів.
Літургія завершилася молебнем до Божої Матері перед Її чудотворною іконою "Гербовецька", яка перебуває в храмі.
Наприкінці богослужіння була відслужена літія за упокій душі Святійшого Патріарха Філарета біля могили святителя.
Свято Покрови Пресвятої Богородиці можна впевнено назвати святом Діви Марії - нашої духовної Матері. Це свято вказує на важливу рису її духовного материнства - милосердя. У цей день Церква звертається до Неї такими словами: "Пречиста Богородице! Ти для скорботних - велика заступниця, негайна помічнице, спасіння та опора людства, море милосердя, джерело Божої мудрості, покров для світу".
Коли пригадаємо собі історію свята, то побачимо, що саме ця риса Богородиці стала основою свята Покрови. За переданням, йому передувала подія, що відбулася в місті Константинополі у Влахернському храмі 910 року, де зберігалася велика християнська реліквія - риза Пресвятої Богородиці. Мешканці міста Константинополя були оточені військами і їхнє життя опинилося під великою загрозою. Тоді вся громада міста зібралася і місцевому храмі і ревно молилися до Богородиці про поміч і захист. Разом з народом молився святий Андрій юродивий. Під час молитви святий побачив у яскравому світлі Богородицю разом з Іоаном Хрестителем і апостолом Іоаном, яка з’явилася у святилищі храму. Матір Божа довго молилася перед престолом, а потім зняла з голови велику хустку - омофор і широко розпростерла її над народом у храмі. Цим Вона засвідчила свою поміч і опіку над людьми і цілим містом. Чутка про це чудо швидко рознеслася по всьому місту. Після цього вороги відступили від Константинополя.
Радуйся, Радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним Твоїм омофором!
